15 березня 2012
«Супер-Ніна зможе все!»,- сповіщав плакат, який тримала в руках команда підтримки гравця №1 Ніни Василівни Наводничої з Кременчука. Їхні надії майже здійснилися,- пані Ніні зуміла взяти участь в конкурсі «Ліфт» і була за крок до фіналу. Як і гравець №4 - молодий красень, спортсмен, студент і майбутній фінансист Сергій Донашевський (мешкає в гуртожитку в Києві, а родом з Черкаської обл..), за якого фантастично азартно уболівав батько, також дуже спортивного виду. Але між першим та четвертим номерами опинився ще один претендент на участь у фінальному конкурсі, гравець №2 Василь Степанович Сатановський із Кривого Рогу. Йому й випала доля назбирати 3 таблички з своїм ім’ям та виграти в цьому конкурсі.
Далі все було стрімко й дуже просто. Сергій Харинович поводив руками над шістьма ключами, неначе ворожив пану Василю на удачу. А той не роздумуючи взяв ключ №1, рішуче підійшов до двері з №344 та легко провернув ключа в отворі замку. Сергій зойкнув і кинувся допомагати головному переможцю ввійти в умовну квартиру, в якій вручив щасливчику великий ордер (звісно, також умовний) на щойно виграну квартиру.
Зустріч із реальною, «живою» квартирою чекає пана Василя на тижні, і якщо він та його родичі вирішать, що житло їх цілком влаштовує, тоді незабаром отримає реальний ордер і реальні ключі від нової однокімнатної квартири в столиці. Якщо рішення буде іншим, тоді вінт отримає пів мільйону гривень, щоб ні в чому собі не відмовляти.
Я запитав пана Василя, чому він так впевнено обрав ключ №1, і почув таке:
Я народився в легендарному 1941 році. Числа 1 та 4 мої улюблені, вони мене супроводжують по життю. Тому, коли ...