ЛОТЕРЕЇ:
ВСЕСВІТНЯ
ІСТОРІЯ
ЛОТЕРЕЇ
У СТАРОДАВНІ ЧАСИ
Багато вчених стверджують, що перша згадка про лотерею, як своєрідну форму гри, виникає з витоків давньогрецької міфології. У міфології кожен із стародавніх воїнів мав витягнути свій жереб, у принципі це так і називалося: «кинути жереб», для того, щоб вступити в поєдинок з грізним і непереможним Зевсом. Виглядало це приблизно таким чином: у золотий шолом кидали камінці, попередньо вирішивши між собою, який з них буде доленосним. Після того, як усі камені в шоломі були ретельно перемішані, кожен з воїнів повинен був підійти і не дивлячись витягнути свій камінь або, якщо бути точніше, свій жереб. Вибір був невеликий, як і в сьогоднішній лотерейній грі: або перемога, або програш. Але ось тільки для міфологічних воїнів, витягнутий лотерейний квиток у вигляді доленосного камінчика, давав можливість залишитися в живих або померти з честю. Ну, що поробиш, такі були стародавні звичаї.
Хронологічні події в різних древніх джерелах часто призводять до згадки про зародження лотереї. Взяти, приміром, Біблію - Книга Числа (глава 26), у ній ви можете побачити опис, так званого, діалогу між Богом і Мойсеєм. А Мойсей було наказано порахувати всіх «синів Ізраїлевих» для того, щоб за жеребом розділити між ними землі, розташовані вздовж річки Йордан. Цей біблійний фрагмент історики розглядають, як Боже заохочення, дароване ізраїльтянам за перенесені випробування та позбавлення. Ми не беремося трактувати Біблію, проте в цьому моменті історики бачать деякий зв'язок із зародженням древньої лотереї.
Стародавні форми гри в лотерею одночасно зароджуються в Китаї та стародавньому Римі. Приблизно в проміжку 187-205 рр. до нашої ери, у Китаї, завдяки мудрому правлінню династії Хань зародилася гра Кено, що дуже нагадує сьогоднішню гру в лотерею. Отримані в лотерею кошти завжди використовувалися на благо країни. Яскравим прикладом тому може послужити будівництво оборонної споруди, відомої в наш час як «Велика Китайська стіна».
Стародавні літописи сповіщають про те, що за часів пізньої Римської Імперії існувало безліч видів лотерей, що з'явилися за часів Нерона й Цезаря. Перші лотереї, придумані для суспільства, зібрали чималі кошти для багатьох потреб Риму, а також ремонту зруйнованих будівель. Одні види лотерей використовувалися, щоб роздавати майно рабів, а зібрані кошти використовувалися для підтримки в належному вигляді палаців, доріг, мостів, акведуків і будівель. Лотереї, приурочені до свят, давали можливість бідним городянам брати участь у них безкоштовно й в разі виграшу отримувати грошову винагороду нарівні з усіма. Інший вид лотереї використовувався також під час свят для малозабезпечених жителів. Вона була абсолютно безкоштовною. Серед нужденних поширювали так звані «папірці щастя», і деякі зі щасливчиків знаходили в якості виграшу невелику суму грошей, посуд або ж їжу.
ЛОТЕРЕЇ
У ЕПОХУ РЕНЕСАНСУ
Ранні лотерейні ігри, що з'явилися в Європі, користувалися великою популярністю й мали широке поширення. Самою ранньою згадкою в літературі вважається розіграш, підготовлений нещасної вдовою художника Яна Ван Ейка, який вона приурочила до ювілейної річниці від дня його смерті. Дата заходу припадає на лютий 1466 року, проходив захід у нинішньому бельгійському містечку під назвою Брюгге. Узяти участь у цій благодійній лотереї міг кожен бажаючий, потрібно було просто купити квиток. Виручені таким способом фінанси пішли на підтримку знедолених жителів міста. Після вдало здійсненої стартової лотереї у Бельгії вони стали проводитися досить часто, унаслідок чого були відремонтовані багато будинків, побудовані нові каплиці, споруди для порту, годинник, монастирі та інші об'єкти міського користування.
У 1515 році в Генуезькій республіці при проведенні виборів до Великої Ради голосуванням обиралося 90 претендентів. Однак, щоб з цих 90 вибрати п'ятьох, організовувалось особливе жеребкування.
У 1520 році, король Франції Франциск, засновник Ангулемской династії Валуа, видає перший указ про проведення лотерейних ігор в країні. На прийняття цього рішення вплинула гостра необхідність поповнення державної скарбниці. У лотерейних іграх були задіяні багато міст Франції, але основними були міста з великою чисельністю населення, такі як Ліон, Париж, Страсбург, Лілль і Бордо. На ярмарках встановлювали великі дерев'яні барабани, що оберталися, зі «щасливими квиточками», на яких писали побажання та пророцтва майбутнього. Для залучення уваги людей до лотереї пропонували «щасливчику» виграти великий приз - дорогу річ або домашню худобу. З 1820 року лотереї у Франції не проводилися аж до 1933 року.
Перша Італійська лотерея, була організована у Флоренції в 1530 році. Ця лотерея вважалася на ті часи однією з найгучніших лотерей в країні, тому що, по-перше, вона проводилася вперше, а по-друге, у ній розігрувалися грошові призи. Лотерея «De Lotto de Firenze» швидко отримала загальне визнання й з рекордною швидкістю поширилася усією Італією. Італійці виявилися затятими шанувальниками лотерейних ігор, і вже в 1863 році в країні був прийнятий указ про регулярне проведення національної лотереї.
Лотереї в Англії неодмінно асоціюються з ім'ям найяскравішої з представниць монархії - Єлизаветою I. Дебютний рік її правління, 1559 - був не зовсім простим, адже країна перебувала в складному економічному положенні й в стані війни. Політики держави пропонували королеві, що мала сильний характер, знайти чоловіка серед впливових монархів сусідніх держав, вважаючи, що подібний хід може врятувати Англію. Однак Єлизавета I беззаперечно відмовилася від такого специфічного політичного маневру, і проголосила, що придумала більш ефективне рішення для виходу з фінансової кризи. Ніхто й гадки не мав, що королева задумала провести лотерею. Витівка королеви втілилася в життя на самому початку 1559 року й перевершила всі очікування Єлизавети, адже захід пройшов з чималим розмахом.
Реалізовано було близько 40 тисяч квитків, в якості призів виступали прекрасні гобелени, грошові суми та золото. Чималої суми, зібраної за час розіграшу, вистачило на приведення до ладу портів та на інші важливі потреби суспільства. Був також й ексцес. Учасники, які програли, були вельми цим незадоволені й навіть влаштували невеликий бунт. Його відразу ж припинили. Державні лотереї в Британії проводилися до середини дев'ятнадцятого століття. Після чого противники подібного роду заходів все ж таки здобули перемогу. Багато будівель, які пізніше стали «візитівками» Британії, були побудовані на кошти, виручені від продажу квитків державної лотереї, зокрема, численні мости, кілька коледжів, Британський музей, лондонський акведук.
1863 рік - була заснована італійська державна лотерея «Лотто», розіграші здійснювалися щотижня, а зекономлені кошти ставали капіталом країни.
1930 рік - запуск розіграшів в Ірландії, вони мали величезну популярність серед жителів Північної Америки, так як початок 20 століття знаменувався строгим вето на азартні ігри в багатьох країнах земної кулі. Доходи від розіграшів частково передавалися ірландським лікарням.
ЛОТЕРЕЙНІ ТРАДИЦІЇ
ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ
ЛОТЕРЕЙНІ ТРАДИЦІЇ
ПІВНІЧНОЇ ЄВРОПИ
-
Лотерейний ринок скандинавських країн, включаючи Фінляндію, має багато спільного, особливо, якщо враховувати вподобання та звички гравців, а також їх поведінку та демографію. Звичайно ж, у межах окремих країн існують свої відмінності. Наприклад, в історії становлення та розвитку лотерейних компаній, їх ролі в соціальній сфері. Проте, можна виділити певні спільні риси для сучасних лотерейних операторів країн Північної Європи. Перш за все, це невід'ємний зв'язок з соціально важливими проектами та суспільством; міцний професійний зв'язок всередині лотерейних компаній - між керівництвом і підлеглими. Також до цих особливостей можна зарахувати відмінно працюючу маркетингову комунікацію, що поширюється і на соціальні складові лотерейної діяльності. Зрозумілі та прозорі схеми відрахувань частини прибутку державі від продажу лотерей, які використовуються для вирішення важливих соціальних питань в країні, допомогли заслужити визнання та повагу серед гравців і громадськості. Адже, купуючи лотерейний квиток, гравець вже знає, які соціальні програми таким чином підтримуються.
Запорука успіху скандинавських лотерейних операторів, перш за все, полягає в наданні сучасних і конкурентоспроможних послуг гравцям, а наявність надійних брендів з відмінною репутацією і довгою історією за плечима дозволяє успішно конкурувати на ринку з незаконними або неліцензованими іноземними операторами. Крім того, національні лотерейні оператори в країнах Північної Європи дотримуються політики соціальної відповідальності, роблячи значний внесок у розвиток культурно-мистецької, спортивної, освітньої, екологічної та інших сфер у своїх державах.
Завдяки чіткій політиці, і одночасно гнучкості та прагненню до розвитку і вдосконалення, не дивно, що північноєвропейські лотерейні оператори стали почесними членами-засновниками Європейської лотерейної асоціації (EL) і продовжують брати активну участь в її розвитку.
ЛОТЕРЕЙНІ ТРАДИЦІЇ
АВСТРАЛІЇ
Перша Австралійська лотерея пройшла в 1880 році в Сіднеї. У 1916 році уряд організував національний розіграш під назвою «Золота Скринька», основною метою заходу був збір коштів для проектів і організацій, що спеціалізуються на благодійності. Також планувалося зібрати гроші для допомоги учасникам Першої Світової війни.
Майже у всіх штатах Австралії сьогодні лотереї проводяться з метою фінансування різних громадських програм. Найбільша з них - лотерея штату Новий Південний Уельс - існує з 1849 року і розпродає більше 1 мільйона квитків на рік. У січні 1958 була затверджена спеціальна "Лотерея Оперного Дому", на кошти від проведення якої споруджено будинок сіднейської опери - "Опера Хауз".
Відкриття театру 20 жовтня 1973 року королевою Єлизаветою II стало тріумфом не лише для Йорка Утзона - архітектора споруди, а й для лотереї - великого будівничого сучасності.
Також на гроші від проведення лотереї «GoldenCasket» була побудована Королівська жіноча лікарня в Квінсленді. Окремої згадки вартий той факт, що доходи від проведення лотерей в Австралії є третьою за розмірами статтею доходів бюджету всієї країни.
Логотип лотереи Golden Casket | Фирменный островок лотереи Golden Casket | Чек на 500 000 долларов для поддержки госпиталя в Квинсленде |
ЛОТЕРЕЙНІ ТРАДИЦІЇ
КРАЇН АЗІЇ
ЛОТЕРЕЙНІ ТРАДИЦІЇ
США
У 1612 році Яків Перший уповноважив компанію Лондона «Вірджинія», заробити гроші для успішного благоустрою переселенців у найпершій регулярної колонії під назвою Джеймстаун, яка розташована в штаті Вірджинія. Зробити це планувалося за допомогою проведення ряду лотерей, які організовувалися протягом декількох років і зібрали чимало коштів.
Успіх цього заходу настільки вразив як державу, так і бізнес, що лотереї стали проводитися на користь найважливіших починань: будівництва населених пунктів, доріг, мостів, церков, лікарень, шкіл і університетів, фінансування армії, соціальних програм і культури. До середини XIX століття лотереї міцно зайняли провідне місце в недержавному фінансуванні розвитку країни. За більш ніж 250 років було побудовано кілька сотень об'єктів у всіх існуючих на той час штатах. Засновники найпрестижніших нині коледжів і університетів - Браунський та Колумбійський, Гарвард, Єль і Прінстон - запускали лотереї, щоб фінансувати будівництво й організацію навчання.
Працівниками Державтоінспекції зафіксовано, що більше двохсот лотерей, проведених у період між 1744-1776 роками, посприяли істотному забезпеченню та будівництву доріг, бібліотек, церков, шкіл, мостів і каналів. У 1740 році на фінанси, отримані від розіграшів, були засновані Колумбійський і Прінстонський університети, так само як і вищий навчальний заклад Пенсільванії, завдяки Академічній лотереї 1755 року.
За часів військових дій в Індії та Франції, деякі колонії застосовували розіграші для здобуття фінансової допомоги для зміцнення укріплень та місцевої поліції. У травні 1758 року, завдяки заробленим коштам за допомогою лотерей, у штаті Массачусетс була проведена «Кампанія проти Канади».
Бенджамін Франклін продумав проведення розіграшів для можливості покупки гармат для оборони Філадельфії. Деякі з цих лотерей пропонували виграш у вигляді «песо». Лотерея імені Джорджа Вашингтона 1768 року не мала такого блискучого успіху, як усі попередні, але вкрай нечисленні квитки з особистим підписом президента були настільки рідкісними, що незабаром стали улюбленим предметом колекціонерів, наприклад, у 2007 році один такий екземпляр був проданий за 15 тисяч доларів . Його лотерея була організована для фінансування будівництва дороги через Аллеганські гори, до всесвітньо відомого зараз курорту HotSprings у штаті Вірджинія. У 1769 році Вашингтон виступив менеджером «Рабів лотереї» у полковника Бернарда Мура, де в якості призів виступали ділянки землі та раби, саме така інформація надана видавництвом газети «Вірджинія».
На самому початку боротьби за незалежність, Континентальний Конгрес організовував лотереї, щоб назбирати кошти для підтримки колоніальної армії. З допомогою збору податків ніколи не можна було зібрати певну суму для деяких проектів, проте шляхом проведення лотерей, які вважалися «прихованими митами», чимала кількість грошей збиралася в рекордно швидкий термін.
ЛОТЕРЕЙНІ ТРАДИЦІЇ
ЦАРСЬКОЇ РОСІЇ
У царській Росії проведення однієї з перших лотерей ознаменовано реформами Петра I і датується початком 18 століття. Повернувшись з Європи, Петро I вирішив перебудувати свою власну країну на західний лад. Цар не тільки голив бороди та вводив моду на європейський одяг, а й дозволив азартні ігри.
У 1700 році з'явилося оголошення про проведення нової «заморської» гри, в якій можна взяти участь за гроші, і в разі перемоги - отримати цікавий приз. До підготовки розіграшу підійшли серйозно - була створена спеціальна тиражна комісія, склад якої призначався самим царем. Проводив гру годинникар на ім'я Яків Гасеніус. Щоб чесність і прозорість розіграшу не викликала сумнівів, квитки з ігрового барабану діставали діти. Двоє хлопців по черзі виймали квитки, а годинникар називав переможця, який виходив з натовпу.
Брати участь у розіграшах могли всі бажаючі, незалежно від статку. Інформація про точну кількість переможців невідома, але вони точно були, і гра була дуже популярна. Комусь щастило, і він вигравав часто й багато, а хтось тільки вкладав, але нічого не вигравав. Витрати на виплату призів дорого обходилися державі, а прибутку практично не давали. Тому проводилася ця гра не довго, і з часом закрилася через нерентабельність.
У той час недержавні лотерейні розіграші були заборонені, але народу настільки сподобалися ігри, що їх продовжували проводити потай від влади. Держава всіляко припиняла такі підпільні заходи, карала організаторів, але повністю прибрати розіграші з життя російського народу так і не вдалося.
Така ситуація тривала до 1745 року. Весь цей час про лотереї мовчали через відсутність вигоди для державної скарбниці, але час від часу придворні розіграші все ж таки проводилися - у вузькому колі та без особливого розголосу.
1745 роком датується масштабний розіграш, який пройшов у царській Росії. За невелику плату можна було купити лотерейний квиток, а в разі перемоги отримати значний приз. Призовий фонд розіграшу складався з речей, конфіскованих у купця. Гра була проведена, щоб продемонструвати суспільству щедрість царя, який зміг справедливо розділити між громадянами майно, нажите нечесно.
Катерина II звернула увагу на великі прибутки організаторів приватних лотерей і в 1764 році зробила цей бізнес державною монополією. При Катерині лотерейні квитки продавалися по 11 рублів, так що в грі могли брати участь тільки заможні. Простим людям, серед яких в указі були особливо згадані "солдати та слуги", присутнім при розіграші тиражів заборонялося.
Уперше на законодавчому рівні лотереї були регламентовані в 1782 році законом під назвою «Статут благочиння». У цьому документі було чітко прописаний механізм розрахунку вартості лотереї. Також було дозволено проводити розіграші приватним комітетам і товариствам. Обов'язковою умовою закону було відрахування частини зібраних коштів на соціальні потреби.
Згодом проводилися як загальноросійські, так і губернські й приватні лотереї. У 1892 році держава вважала, що лотерея допоможе назбирати гроші для підтримки населення в зв'язку з неврожайним роком. Зібрана сума не могла не порадувати, вона була астрономічною та становила в рублях понад 9 мільйонів. Ця подія сприяла не просто допомоги нужденним, а й згуртуванню народу - більш заможні громадяни протягнули руку допомоги біднішим. У результаті розіграшу вдалося зберегти життя тисячам простих людей.
Серед призів, які розігрувалися в цей час, можна було знайти як звичні, так і вельми нестандартні речі. Часто зустрічалися срібні або мідні столові прилади, кухонне начиння. Трохи рідше розігрували ювелірні вироби, картини, килими. Серед незвичайних призів іноді на кін виставлялися маєтки або цілі села. Прості люди в таких розіграшах не брали участь, і це дало поштовх до обмеження суми виграшу.
З початком Першої Світової Війни, таким же чином добувалися фінанси для підтримки поранених фронтовиків.
Оскільки квитки, на які не випав виграш, викидалися, виник широко уживаний донині вираз "вийти в тираж", тобто стати непотрібним або застаріти.
Більшовики заборонили лотереї як "буржуазний пережиток", але з 1921 року стали вдаватися до них з ще більшим розмахом, ніж до революції.
ЛОТЕРЕЙНІ ТРАДИЦІЇ
СРСР
ЛОТЕРЕЙНІ ТРАДИЦІЇ
УКРАЇНИ ПЕРІОДУ
НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Найбільшим лотерейним оператором України, безсумнівно, є компанія «М.С.Л.». Історія компанії не була гладкою, а скоріше навпаки. У перші роки становлення нашої держави «Молодьспортлото», а сьогодні «М.С.Л.», зазнало на собі всі тяготи гіперінфляції, всю трагедію тяжкого становища країни і народу. У 1991-95 роках недосконалість законодавства призвела до того, що на лотерейному ринку України працювало одночасно 92 оператори.
Невідомо, звідки з'явилися численні псевдолотереі - шахрайські та грабіжницькі. Їх засновники обіцяли золоті гори, а в результаті гравці не отримували свої виграші, а держава - податки. Ці «лотереї» завдали великої шкоди, як гравцям, так і сумлінним лотерейним операторам. Не кажучи вже про те, що шахраї дискредитували лотерею, як явище, і ці наслідки відчуваються навіть сьогодні. Але вік їх був недовгим, численні псевдолотереі розорилися, раптом зникли, і поступилися місцем професіоналам, - оператору «М.С.Л.», який десятиліття проводив і проводить лотереї чесно і відкрито.
З роками компанія «М.С.Л.» зміцнила своє положення, заслужено стала провідною лотерейної компанією країни з великим досвідом проведення спортивних, числових, телевізійних, миттєвих лотерей, щорічно збільшуючи обсяги відрахувань коштів, як до Державного бюджету, так і на розвиток спорту, на підтримку паралімпійського руху в країні.
«Фортуна молоді» - перша українська миттєва лотерея, яка надійшла в мережу розповсюдження «М.С.Л.» в 1993 році. У цьому ж році до неї додалася ще одна миттєва - «Олімп», призначена, як і «Фортуна», підтримати олімпійський рух в країні і профінансувати підготовку до змагань національних збірних.
У період найжорстокішої гіперінфляції, що спалахнула в Україні, компанія «М.С.Л.» зуміла довести всім, що працює за принципами чесності й відкритості як по відношенню до гравців, так і держави. Визнанням успішної діяльності «М.С.Л.» став вступ до Європейської Асоціації державних лотерей «AELLE».
У 1994 році, за прикладом багатьох європейських країн, «М.С.Л.» перейшла на, так звані, цільові лотереї. Першою з них стала лотерея «Рекорд», кошти від проведення якої направлялись на допомогу дитячим спортивним школам України.
З 1995 по 1997 рік «М.С.Л.» проводила лотерею «Золоте колесо», фінальні розіграші якої транслювалися по ТБ, і перетворювались в яскраве кольорове шоу, яке запам'ятовувалося надовго. Кошти, отримані від її проведення, йшли на підготовку спортсменів-учасників Олімпійських ігор 1996 року в Атланті. Гроші, які були розіграні в студії, передавались на підтримку спортивних шкіл і спортивних інтернатів в Україні.
У 1995 році в мережі розповсюдження лотерей «М.С.Л.» з'явилися квитки нової миттєвої лотереї - «Блискавка», а рік по тому - безтиражні лотереї «Олімп-супер». І одна, і друга призначалися для додаткового фінансування підготовки збірних команд України до літніх і зимових Олімпійських ігор, а також для сприяння розвитку фізичної культури і спорту в країні.
12 травня 1996 р. запрацював перший український лототрон, який був виготовлений на замовлення «М.С.Л.». З цього моменту числові лотереї отримали горду назву - лотереї «Українське спортлото», а їх розіграші регулярно транслювалися на каналі УТ-1.
У квітні 1997 року були введені в дію Умови проведення державної числової лотереї «Українське спортлото 6 з 40», а в наступному 1998 році ця лотерея подарувала найбільший джек-пот з усіх, які коли-небудь розігрувалися в той час в Україні - 177 376 грн.
На самому початку 1998 року лотерея «Двадцять Одне» поповнила сім'ю миттєвих лотерей. А влітку цього ж року гравці отримали в подарунок 100% український продукт - лотерею «З якої ноги». Аналогів цієї лотереї немає ні в Європі, ні в Америці.
У 1998 році на базі державного оператора лотерей «Молодьспортлото» було створено ТОВ «М.С.Л.» - українська компанія, яка спеціалізується на послугах загальнонаціональних лотерей.
В кінці 1998 року «М.С.Л.» приступило до введення в мережу розповсюдження лотерей лото-терміналів, надаючи гравцям можливість грати на обладнанні, на якому грають у всіх країнах світу. У березні 1999 року на українському ринку з'явився абсолютно новий вид миттєвих лотерей – «Казино». На одному її квитку були зібрані відразу чотири азартні гри: «Двадцять Одне», «Гра в кості», «Рулетка», «Гральний автомат».
Два місяці по тому гурмани лотерейної гри отримали в подарунок від «М.С.Л.» ще одну лотерею - «Гороскоп» - для людей, які вірять у свою зірку й зв'язок людини з Всесвітом. Засоби від її проведення, як і від усіх вищевказаних, спрямовувались на фінансування фізичної культури та спорту в нашій країні.
У 1999 році було прийнято рішення про запуск абсолютно нової тиражної лотереї - «Лото Забава». Ця гра одразу підкорила сотні тисяч, а може й мільйони гравців своєю щедрістю та грандіозним дійством. Для проведення тиражів залучалися найпопулярніші артисти українських театрів й естради: Олександр Пономарьов, Руслана Лижичко, Катерина Бужинська, Тіна Кароль, Влад Яма, Наталія Могилевська, Катерина Серебрянська та багато інших. Виступити в ролі ведучих пощастило таким зіркам як: Ілоні Бойко, Віктору Андрієнко, Василю Бендасу, Сергію Озіряному (артист театру російської драми ім. Лесі Українки), а також народним артистам України Анатолію Гнатюку та Ларисі Руснак.
Першою миттєвою лотереєю, яка була запущена «М.С.Л.» у 2000 році, стала «Олімпійська», яка щойно з'явившись, відразу ж включилася до роботи зі збору коштів на спортивні цілі. На цей раз гроші були спрямовані на підготовку українських спортсменів, які виступали спочатку в Сіднеї, а потім і в Афінах.
У квітні 2000 року список миттєвих лотерей «М.С.Л.» доповнився ще однією - «Авто-лото», яка адресувалася вітчизняним автолюбителям. А відома ця лотерея своїми акціями - додатковими розіграшами іномарок. Першим авто розіграли «Форд Мондео», через рік - «Ніссан Альмера», наступними стали «Хюндай-Акцент» і «Рено». Для мандрівників, любителів пригод, ризику та азартних відчуттів у червні 2000 року «М.С.Л.» запустила миттєву лотерею «Подорож 2000», унікальну як за умовами гри (9 спроб на виграш), так і за сумою суперпризу - 200 тис . гривень.
Для цієї ж категорії гравців рік потому стартувала миттєва лотерея «Острів скарбів», яка надала можливість усім шанувальникам романів Стівенсона відшукати лотерейний скарб розміром 150 тис. гривень.
12 червня 2000 р. відкрили ще одну сторінку в історії «М.С.Л.». Розіграш двох її числових лотерей «Українське спортлото 5 з 36» і «Українське спортлото 6 з 40» стали проводитися двічі на тиждень, і цим подарували гравцям можливість вигравати в два рази частіше. У серпні 2001 року «М.С.Л.» замінило ці лотереї новою числовою онлайн-лотереєю «Мегалот» з ігровою формулою «6 із 45». Пізніше ця формула була замінена на більш сучасну - "6 з 42 плюс число (Мегакулька) від 0 до 9". Продаж і реєстрація числових комбінацій була забезпечена новітньою електронною системою, яка виключає будь-яке втручання людини в її роботу.
У серпні 2000 року увагу дорослих і дітей привернула до себе нова лотерея «Ласий шматочок». Герої мультфільмів і коміксів дарували серйозні лотерейні призи, максимальний з яких - 50 000 грн. Менше ніж через рік стартувала ще одна лотерея, яка дозволяла дорослим гравцям згадати своє дитинство - «Хрестики-нулики».
Нарешті, у серпні 2002 року була запущена принципово нова миттєва лотерея «Гарна звістка». Родзинка її - в чарівних словах ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ, які необхідно зібрати гравцю по складах. Зібрав слово - значить, отримав право на солідний виграш.
Наповнивши український ринок найрізноманітнішими лотереями, які розраховані на різні смаки гравців, «М.С.Л.» в квітні 2002 року почала освоювати віртуальний світ. Для сучасних азартних гравців компанія «М.С.Л.» запропонувала першу в Україні державну лотерею в мережі Інтернет - "Віртуальне казино". Завдяки цій грі, азартні люди отримали можливість "виймати" простим клацанням миші реальні пачки українських гривень з всесвітньої павутини.
У 2004 році, «М.С.Л.» запускає справжній лотерейний хіт - квартирну лотерею «ХТО ТАМ». Це була унікальна можливість виграти весь спектр можливих призів - від простого телефону до комфортабельної квартири, плюс чималі суми грошей, звичайно.
У 2007 році один зі світових лідерів з впровадження лотерейних послуг - компанія Scientific Games підписала контракт з «М.С.Л.» на поставку квитків миттєвих лотерей та надання корпоративних послуг. Дане співробітництво допомогло компанії використовувати нові технології, які запроваджені за кордоном. Це дозволило «М.С.Л.» не тільки зберегти лідерство в індустрії, а й підняти українську лотерею на новий якісний рівень. У результаті цієї співпраці, гравець зміг отримати цілу серію миттєвих лотерей під брендом «Швидкограй».
На виробництво, доставку й облік друкарських миттєвих лотерей «Швидкограй» йшло чимало часу. Тому, компанія вирішила поетапно вводити електронні миттєві лотереї. На їх створення та запуск йшло менше часових і матеріальних витрат, а значить гравець завжди міг отримати новий продукт, як то кажуть «з пилу, з жару».
Першою електронної лотереєю стала «ШвидкоГроші». На сьогоднішній день асортимент налічує вже близько 15 найменувань.
«ТІП» і «ТОП» - наймолодші тиражні лотереї в портфелі брендів «М.С.Л.». Їх запуск успішно відбувся 14 жовтня 2013 року. Назва – це своєрідна гра зі словами, адже всім знайомий девіз: «Усе буде тіп-топ», тобто все буде добре!
Особливістю рекламної кампанії для старту цих новинок стало те, що в численних телевізійних роликах знялися не тільки професійні актори, а й деякі співробітники «М.С.Л.» і, навіть, олімпійська чемпіонка з фехтування Яна Шемякіна.
Лотереї «ТІП» і «ТОП» максимально прості для гравця: досить лише вказати розповсюджувачу в яку з двох ігор ви хочете зіграти та обрати кількість ігрових комбінацій. Також є можливість вибрати й кількість тиражів. Саме завдяки своїй простоті обидві лотереї досить швидко заслужили любов гравців. На старті лотереї квиток «ТІП» коштував 1 грн., а головний приз сягав 100 000 грн., ціна «ТОП» становила 2 грн., а головний приз - 200 000 грн. Лише в перший тиждень розіграшу лотереї «ТОП» гравці виграли 4 головні призи по 200 000 гривень. Це був унікальний показник вигравання для українських лотерей.
Починаючи з 211 тиражу (12 травня 2014 року) головні призи були збільшені: у лотереї «ТІП» головний приз зріс до 200 000 грн., у «ТОП» - до 500 000 грн., відповідно, зросла й вартість квитка. Цікаво, що з моменту запуску й до 1 травня 2015 року розіграші проводилися в студії з використанням 6 лототронів по 2 рази на день. Трансляції відбувалися на каналі «Україна», а з 2015 року перейшли на «Еспресо ТV». Пізніше від такого формату розіграшів відмовились у силу розвитку новітніх технологій. Починаючи з 1 травня 2015 року розіграші стали проводити з використанням генератора випадкових чисел і комп'ютерної графіки.
Як вже стало зрозуміло, протягом усього часу існування «М.С.Л.», її лотереї підтримували спорт і культуру. Одним з найяскравіших недавніх прикладів - будівництво Льодового палацу зимових видів спорту «Льодограй» в місті Богуслав Київської області у 2014-му році. Центр, у першу чергу, призначений для регулярних тренувань юних хокеїстів і фігуристів з навколишніх районів Київської та сусідніх областей, а також призначений для проведення українських і міжнародних спортивних змагань і зборів.
Вихованням спортсменів займаються досвідчені тренери, зокрема колишній гравець збірної України з хокею Олександр Матвійчук.
Крім будівництва Льодового палацу, оператор «М.С.Л.» взяв на себе зобов'язання фінансово підтримувати об'єкт на протязі, принаймні, 10 років. Завдяки дотаційній політиці лотерейного оператора, у «Льодограї» діє демократична цінова політика, завдяки якій доступ дітлахам до занять улюбленими видами спорту є значно дешевше, ніж в інших льодових аренах. Центр також став улюбленим місцем для активного відпочинку дорослих і малечі.
Крім спорту, гроші від проведення лотерей «М.С.Л.» перераховуються також для підтримки розвитку кіно. Наприклад, у 2016-му році найвідоміша сімейна лотерея України під назвою «Лото-Забава» стала офіційним партнером щорічного Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість», а також спонсором гран-прі фестивалю в розмірі $ 10 000. До цього компанія «М.С .Л.» підтримувала кінофестиваль протягом 14 років.
За весь час існування «Молодості», відбулися дебюти нині визнаних європейських постановників: Фреда Келемена, Тома Тиквера, Денні Бойла, Франсуа Озона, Андраша Монорі, Ілдіко Енеді, Гера Попелаарса, Жака Одіара, Сергія Маслобойщикова, Олексія Балабанова, Дениса Євстигнєєва, Стівена Долдрі та інших. Деяких учасників «Молодості» пізніше відзначали «Золотою пальмовою гілкою» (Брюно Дюмон) та «Оскаром» (Ален Берлінер).
Сьогодні «М.С.Л.» продовжує творити сучасну історію українських лотерей, розробляючи нові продукти, втілюючи в реальність найсміливіші соціальні проекти, розвиваючи міжнародне співробітництво, а також просуваючи благородну гру в лотереї серед українських громадян.
Як показує історія та світова практика, лотерея - не тільки дієвий спосіб, завдяки якому кожен повнолітній може збагатитися, але також спосіб зробити країну кращою, красивішою та здоровішою.